Коментарі - Щодо визначення розміру майнової шкоди, пов’язаної з фізичним знищенням транспортного засобу

Щодо визначення розміру майнової шкоди, пов’язаної з фізичним знищенням транспортного засобу.

Порядок відшкодування шкоди, пов’язаної з фізичним знищенням транспортного засобу законодавець встановив у ст. 30 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(далі-Закон).

Зауважу, що згідно з п. 15 Постанови Пленуму ВССУ № 4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», порядок відшкодування шкоди, пов'язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано статтею 30 Закону, який згідно зі статтею 8 ЦК (аналогія закону) може застосовуватись не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду.

Таким чином, положення ст. 30 Закону, необхідно застосовувати незалежно від суб’єктного складу осіб, відповідальних за відшкодування шкоди.
 

Так, відповідно до ч.1 ст. 30 Закону, транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

За правилом ч.2 даної статі, якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

 

Законом не передбачені умови, за яких ремонт транспортного засобу є технічно неможливим.

Тож для з’ясування питання про фізичну знищенність транспортного засобу необхідно визначити вартість транспортного засобу до ДТП та вартість відновлювального ремонту транспортного засобу, а для визначення розміру майнової шкоди також і вартість пошкодженого транспортного засобу після ДТП.

 

Звертаючись до експерта - автотоварознавця з приводу проведення дослідження транспортного засобу та встановлення суми матеріального збитку необхідно обов’язково ставити питання про визначення вартості технічно пошкодженого транспортного засобу після ДТП. Не кожен експерт приймає таке доручення із-за великого обсягу роботи. В такому випадку слід звернутись до іншого.

 

Так, механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів (далі - КТЗ), а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості КТЗ встановлені Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, яка затверджена спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003р..

Вимоги Методики є обов'язковими під час проведення автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень судовими експертами науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України, експертами науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів Міністерства внутрішніх справ України, експертами інших державних установ, суб'єктами господарювання, до компетенції яких входить проведення судових автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень, а також всіма суб'єктами оціночної діяльності під час оцінки КТЗ у випадках, передбачених законодавством України або договорами між суб'єктами цивільно-правових відносин.

Відповідно до п. 7.17 Методики якщо вартість відновлювального ремонту, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників розукомплектованого або аварійно пошкодженого КТЗ, перевищує його ринкову вартість без зазначених пошкоджень, то ринкова вартість такого КТЗ не розраховується. Відновлення такого КТЗ за принципом внеску є економічно недоцільним. У цьому випадку може бути визначена вартість утилізації КТЗ.

 

Тобто, якщо транспортний засіб є фізично знищеним (вартість відновлювального ремонту аварійно пошкодженого КТЗ перевищує його ринкову вартість без зазначених пошкоджень) встановлюється вартість утилізації КТЗ.

Вартість утилізації КТЗ визначається як сума ринкової вартості технічно справних складників та вартості металобрухту складників, які залишилися (п. 7.18 Методики).

 

За правилами п.7.20 та п. 7.21 Методики, вартість технічно справних складників визначається на підставі результатів їх діагностування на спеціалізованому для даної моделі КТЗ підприємстві автосервісу, а у разі необхідності - дефектування.

Вартість технічно справних складників визначається відповідно до вимог пункту 7.36 та підпунктів 8.5.10 - 8.5.12 пункту 8.5 цієї Методики з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу та з відніманням вартості робіт з їх демонтажу, діагностування, дефектування, витрат, пов'язаних з їх продажем у регіоні (складські, транспортні, торговельні витрати та інше), суми податків, зборів, інших обов'язкових платежів та прибутку, що очікується від реалізації складників на вторинному ринку. Зазначені витрати, окрім вартості робіт з демонтажу, діагностування, дефектування складників, мають бути задані як вихідні дані замовника оцінки або визначені залученими до оцінки фахівцями у галузі економіки.

Як бачите, процес доволі трудомісткий, тому експерти не охоче беруться за цю роботу.

Варто зазначити, що відповідно до п. 7.20 Методики, у разі наявності даних щодо продажу аналогічного КТЗ у такому самому технічному стані за вартість утилізації КТЗ, що оцінюється, може прийматися ціна продажу зазначеного аналогічного КТЗ.

Однак вважаю, що такий метод оцінки викликає сумніви в його об’єктивності.

 

Окремо необхідно роз’яснити, що визначення розміру матеріального збитку потерпілому за Методикою не відповідає вимогам ч.2 ст. 30 Закону.

Так, за правилом п. 8.2. Методики, у випадку коли вартість відновлювального ремонту КТЗ більша за його ринкову вартість (тобто транспортний засіб є фізично знищеним) вартість матеріального збитку завданого власнику КТЗ, визначається такою, що дорівнює ринковій вартості КТЗ на момент пошкодження.

Нагадаю, що відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону, власнику транспортного засобу відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди.

Слід відмітити, що з 04.02.2013 року почала діяти нова редакція ст. 30 Закону. До цього часу положення Методики щодо визначення розміру шкоди узгоджувались з ст. 30 Закону. Так, за правилом п. 3 старої редакції даної статті, якщо транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди виплачується у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Право на залишки транспортного засобу отримує страховик чи МТСБУ.

Відповідні зміни до Методики внесені не були.

За таких обставин експерти, розраховуючи розмір збитків заподіяних власнику автомобіля, куруються Методикою. Тому, у випадку коли транспортний засіб є фізично знищеним експерт визначає розмір збитків таким що дорівнює ринковій вартості транспортного засобу на момент ДТП, а не різниці між вартістю транспортного до та після ДТП , як передбачено ч.2 ст. 30 Закону.

Отже, розмір шкоди пов’язаної з фізичним знищенням транспортного засобу розраховується за правилом ч.2 ст. 30 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

У випадку фізичного знищення транспортного засобу його власнику відшкодовується різниця між ринковою вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди (утилізаційною вартістю), а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

 

Ринкова вартість транспортного засобу до ДТП та утилізаційна вартість визначаються експертом – автотоварознавцем шляхом дослідження транспортного засобу відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, яка затверджена спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003р.
 

 Дмитро Сирота, 2016

casus.com.ua © 2012 ЮК'А